Що таке “зелений” тариф?
У світі зростає тенденція державного стимулювання розвитку альтернативної енергетики. Причин для цього багато – від чисто екологічних (зростання «тиску» на навколишнє середовище з боку енергогенеруючої промисловості та пошук шляхів цей тиск знизити), до спроб підвищення стабільності енергосистеми та зниження залежності від імпортних енергоносіїв. Різні країни по-різному вирішують це питання, але одним з популярних рішень – є введення «зеленого» тарифу.
«Зелений» тариф (feed-in tariff, renewable tariff) – це комплекс стимулюючих заходів для виробників енергії з відновлюваних джерел, який часто включає:
- Гарантоване підключення до енергомереж.
- Довгостроковий договір про закупівлю електро/теплоенергії.
- Закупівля електроенергії за спеціальними, завищеними тарифами.
“Зелений” тариф у світі
Вперше в світі «зелений» тариф (під іншою назвою) був введений в США в 1978 році президентом Дж. Картером, під час відомої всім енергетичної кризи 70-х. У Європі першою була Німеччина, яка в 1990 році змінила своє енергетичне законодавство, прописавши в ньому процедуру стимулювання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, закріпивши цю позицію в окремому законі в 2000-му.
Пік прийняття або розвитку «зеленого» тарифу припадає на середину-кінець 2000-х (2005-2009 рр.): Австралія, Канада, Чехія та ін. Більш того, в Ізраїлі (середина 1980-х, 2005) та Іспанії (2005- 2006) прийняті законодавчі норми, що зобов’язують при зведенні нових будинків встановлювати на них сонячні колектори – для нагріву води, і сонячні фотомодулі – для виробництва електрики. У 2011 році більш ніж 50 країн прийняли закони, що стимулюють вироблення електроенергії з альтернативних джерел за допомогою «зеленого» тарифу.
“Зелений” тариф в Україні
В Україні, введення «зеленого» тарифу було прийнято в 2008 році і має сьогодні таке значення:
«Зелений» тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксового газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише малими гідроелектростанціями) (ВР України, Закон “Про електроенергетику” від 16.10.1997 N 575/97-ВР).
У 2015 році в нього були внесені, на наш погляд, розумні зміни (ВР України, Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії” від 04.06.2015 № 514-VIII).
У підсумку, на сьогоднішній день, закон передбачає можливість підключення «зеленого» тарифу для юридичних осіб, тобто для бізнесу, а також фізичних осіб, представлених приватними домогосподарствами, з обмеженням потужності станції до 30 кВт (мешканці квартир, в тому числі приватизованих, в цей перелік поки не входять).
Умови підключення зеленого тарифу
Для приватних домогосподарств (фізичних осіб)
Оформлення відбувається за спрощеною процедурою та при хороших умовах підключитися можна за 1 місяць.
Устаткування, дозволене до підключення:
- сонячні електростанції (які встановлені на дахах та/або фасадах приватних домогосподарств, будинків, будівель і споруд);
- вітроелектростанції.
Для бізнесу (юридичних осіб)
Процедура оформлення зеленого тарифу включає безліч етапів і поки ще досить тривала. Як правило, оформлення займає від півроку до 1 року.
Устаткування, дозволене до підключення:
- сонячні електростанції (дахові та наземні);
- вітроелектростанції;
- гідроелектростанції;
- геотермальні електростанції;
- біогазові електростанції.
Детальніше про “зелений” тариф для фізичних осіб
Детальніше про “зелений” тариф для юридичних осіб
